Під час військового стану
ВІДКРИТА та ПРАЦЮЮ
для ВАС!
Слава Україні!
+38 (063) 333-88-00

День нотариуса Евгения Аверина

День тих, хто робить нас власниками

Нарешті він став реальністю – професійне свято тих, хто засвідчує угоди та документи, оформляє заповіти й готовить афідевіти та інші заяви для використання за кордоном, узаконює володіння нерухомістю та землею, – День нотаріуса.

Чуєте, як звучить? Но-та-рі-ус! Від одного цього латинського слова віє мудрістю! Хоча правильно (вірніше, офіційно) дата називається Днем нотаріату. Тим часом, причина, чому це свято відзначається саме в другий день першого місяця осені, невідома. Незрозуміло, чим керувалися тодішні міністр юстиції Микола Оніщук і керівник СП Віра Ульянченко, коли подавали на затвердження Президенту Віктору Ющенко Указ «Про День нотаріату», де сказано: «Заснувати в Україні професійне свято – День нотаріату, який святкувати щорічно 2 вересня».

 

Документ датовано 22 лютого 2010 року. Він примітний тим, що вважається одним з останніх указів (якщо не останнім) Ющенко на посту гаранта Конституції. І характерно: присвячений він до конкретного числа, а не до неділі, тобто це статична дата, що для професійних свят є рідкістю.

Треба сказати, згаданій події передував довгий підготовчий період.


Нотаріуси не завжди приймали вітання.

У радянський час державних нотаріусів налічувалася мінімальна кількість – по одному на місто обласного підпорядкування або на райцентр. Приватної власності не існувало, була лише особиста власність винятково у вигляді внесків населення в трудощадкасах, індивідуальних домобудівництв і легкового автотранспорту. Отже, і потреби в численній армії нотаріусів не було.

З подальшим ламанням державного устрою ситуація змінилася. Коли приватизації було дано зелене світло, потреба в нотаріальному забезпеченні збільшилася в рази. Причому одночасне роздержавлення стосувалося й самої сфери нотаріату, тому незабаром приватні нотаріальні контори стали виникати повсюдно. Як наслідок, назріла необхідність у визнанні нової юридичної галузі, яка окремо сформувалася, з усіма наслідками, що випливають. А яка ж галузь без власного свята?

Треба сказати, що в Кабміні у свій час із цього приводу існувало чиновницьке неприйняття. Так, 15 червня 2009 року Мінюст звернувся з офіційною пропозицією до голови держави встановити для нотаріусів своє окреме свято. А двома роками раніше, коли Нотаріальної палати України ще й в проекті не існувало, відбулася справді історична подія. З ініціативи нотаріальної громадськості країни з'явився почин зі створення власного професійного дня. Його результатом сталося рішення, реалізація якого стала можливою лише через кілька років.