Для багатьох з нас актуальним залишається питання: «Як оформити спадщину, що залишилася нам?» Передусім, необхідно подати в строк, встановлений законом, заяву про прийняття такої спадщини. З цією метою ви звертаєтеся до будь-якого нотаріуса на ваш вибір (державного або приватного).
Варто сказати, що подібну заяву спадкоємець подає особисто або поштою направляє на адресу нотаріуса, проте в цьому випадку його підпис має бути обов'язково засвідчений нотаріально. Законодавством заборонено подання заяви про прийняття спадщини не особисто, а представником спадкоємця.
Законодавством чітко встановлено строк для подання такої заяви, який складає 6 (шість) місяців з дня смерті спадкодавця. Звертаємо увагу, що усі заяви, подані після зазначеного терміну, нотаріусом не приймаються. Якщо ви пропустили цей строк, то надалі вам буде необхідно в судовому порядку визначати додатковий термін для прийняття спадку.
Щоб відкрити спадкову справу, вищезгадана заява про прийняття спадщини подається до нотаріуса, робоче місце якого знаходиться територіально там, де й останнє місце проживання померлого (наприклад, померлий постійно проживав в місті Києві, отже, для відкриття спадкової справи заява може бути подана Вами абсолютно до будь-якого нотаріуса міста Києва).
Проте сама заява, якою Ви приймаєте спадщину, може бути складена будь-яким нотаріусом, незалежно від місця постійного проживання померлого. Після її оформлення така заява подається (особисто, кур'єром або надсилається поштою) до нотаріуса, який безпосередньо відкриватиме спадкову справу.
Звертаємо вашу увагу, що нотаріус, який відкрив спадкову справу, надалі й видаватиме вам свідоцтво про право на спадщину, поміняти нотаріуса або передати справу іншому нотаріусу ви вже не зможете.
- Ваш паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше відомий як ІПН);
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документи, що підтверджують Ваш з померлим родинний зв'язок: свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (яке може знадобитися, якщо Ви змінювали своє прізвище);
- заповіт (якщо його було складено);
- довідку із ЖЕКу чи іншої організації, домову книгу, що підтверджують постійне місце проживання померлого.
