Насамперед уточнимо, що вступ у спадщину – це фактично її прийняття.
Це - непростий процес, що вимагає певних дій з боку спадкоємця. Сам факт смерті спадкодавця не означає, що спадкоємці тепер мають право розпоряджатися машиною або квартирою, які належали спадкодавцю. Для того щоб спадкоємці офіційно вважалися такими, що прийняли спадщину та мали право продати, подарувати або будь-яким іншим чином на свій розсуд розпорядитися майном, яке дісталося їм у спадщину, то для цього потрібно в обов'язковому порядку звернутися в нотаріальну контору (до нотаріуса) для відкриття спадкової справи, внаслідок чого одержати необхідне для подальших дій з майном свідоцтво про право на спадщину.
Причому це потрібно зробити в нотаріальній конторі за останнім зареєстрованим місцем проживання померлого та у встановлений законом строк, а саме протягом 6-ти місяців, які минули від дня смерті спадкодавця. Якщо за якимись причинами спадкоємець цей строк пропустив, то він уважається таким, що втратив своє право на спадщину, і єдиним виходом з такої ситуації є звернення до суду для того, щоб він ухвалив рішення про продовження строку прийняття належної вам за законом або за заповітом спадщини.
Якщо ви відноситися до спадкоємців, на яких складений заповіт, і думаєте, що після смерті спадкодавця будете мати право розпоряджатися спадщиною, яка описана в заповіті, й вам немає потреби звертатися із цього приводу до нотаріуса та вступати в право на спадщину, то це не так. Заповіт – це проста воля людини при житті, описана в документі, але цей документ не надає вам права розпоряджатися майном, тому що він фактично не відноситься до правовстановлюючих документів. Для таких спадкоємців виключень немає, і тому вони також, як і спадкоємці за законом, у 6-ти місячний період зобов'язані звернутися до нотаріуса для вступу в спадщину.
На замітку!
Відкривши спадкову справу й одержавши потім свідоцтво про право на спадщину, спадкоємець, зрештою, може бути спокійний, оскільки тепер він буде повноправним власником!
